Не підемо забувши свою гордість
Лише під натиском заклятих ворогів
Відступимо на мить,- зберігши вірність
Народові,- наш дух козацький не осів
І хоч не сила вже стояти на оплоті
Свою ми клятву знаємо і держимо в серцях
Слова дзвінкі і милозвучні звучать в окопі
Помремо за державу ніж зрадимо в боях
Всі бачимо, тривожна мить настала
І тяжко кожен день новий прожити
Щоб зберегти життя, нас у куток загнала
Надія з брехні тепер нас хоче вбити
Повірили, пішли,- зробили крок на зустріч
Не знали, що чекає,- і втратили свободу
Не вчасно зрозуміли,- потрібно дати відсіч
Здолати ворогів Вкраїни і народу
Ні засобів, ні влади, одне лише бажання
Залишилась душа і клітка всіх чекає
Збираєм свої сили,- і вже лише мовчання
В окопах страх і біль та ненависть літає
В останній бій підемо, з останніх сил, здолати
І повернуть собі, свої здобутки, гордість
Не зможемо життя своє і душу, злу віддати
Наш бій за майбуття нащадкам піде в вічність
Здобутки зберегти, відтиснути навалу
Бо вчасно зрозуміли, що сила в вільнім слові
В бою ми звергли звіра,- нову фашистську владу
Ми українці,- вільні люди,- бо виросли в свободі
27.11.2012 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383267
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 08.12.2012
автор: Ярослав Яресько