Зимність покрила мої почуття,
Стали вони вмить холодні,
Інеєм вкрилося навіть життя,
Холод вирує ─ в безодні...
Щем мого серця відчутний, ледь-ледь,
В холод поринувши, вкотре.
Серце пізнало, яка вона – твердь.
Це, мабуть, краще, ніж мокре...
Сонце принишкло, зігріти несила.
Радістю влити світло й тепло,
Щоб піднялися знесилені крила.
І почуття у весну занесло́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383233
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Helen Birets