Ти за склом моїх дивних ілюзій,
Температура думок сповзає на нуль.
А я іду по своїй чорній смузі -
Від тебе в спину тільки сотня куль.
Заплакати, чи розсміятись зразу!
(відвівши погляд в синю височінь)
Я вища любий за усі твої образи,
З моїх думок вже зникла твоя тінь.
Ти дивишся услід, як йду поважно -
А за спиною... тільки сльози й сором!
І так завжди було... чи переважно,
Що ти встеляв дорогу тільки болем.
Ми так влаштовані - окремо бути.
Так хтось, до нас, це вирішив незмінно.
І тільки серцю дякую, що не дано забути
Ту ніжність, що була...
та й буде неодмінно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382970
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Оле Чка