Втомилась бігати туди-сюди
одвічно падати, взлітати
Розбитим склом лишаючи сліди
втомилася від себе утікати
Як легко бути сильним,
Я не така...
Як важко серцем відчувати
Я бачу, чую, знаю –
Я жива!
Проте ніяк себе не можу наздогнати
Сама в собі, одна в своїх думках
Реальність загубила серед страху
Висловлююсь у ненаписаних листах,
що тліють нетерпінням праху
Як віднайти ту цілісність в собі?
Як приручити серце не скавчати?
Так раптом щось зірвалося в мені,
й ніяк, ніяк не може замовчати
Цей присмак розпачу і болю
ковтаю з посмішкою на вустах
Душа втекла кудись на волю,
залишивши рядки в ось цих віршах
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382529
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: Анн Дріана