Я викохана в дощі
І вирощена на дні.
Я троянда навіки сумна,
Я - вона.
Я бачила майже все,
Я бачу настрізь тебе.
Хай ґвалтують мене міста,
Я - одна.
Я збитая з лез та шипів,
Заґартована вістрями слів.
Я сильна й водночас слабка,
Я - сама.
Хай колишуться пісні мантр,
Я повернуся знову із мандр.
Я не знаю ні зла, ні добра,
Я - нова.
Я найдревніша з ялин,
Та не прожила й кількох годин.
Вбиство - робота надто марка,
Я - не та.
Я роздерта маньяком у ніч,
Я не мертва згнущанням опріч.
Я навіки віків жива,
Я - це я.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381877
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2012
автор: Aelita Bostock