Минають дерева – миттєво, незбіжно.
Мов шуму коліс полякались, чи подиву.
І все немов звичність щоденна, суміжна –
Спіймати уявою хвилі супротиву.
У напрямах різних суцільні відмінності.
Але чомусь завжди виспівують оду:
При зустрічі свищуть у такті розбіжності
Шукаючи вихід, не маючи входу.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381855
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2012
автор: Андрій Гагін