Ну й завили вовки в лісі,
Дуже хочуть їсти,
Завивання дуже грізні,
Краще в ліс не лізти.
Оселились в темних хащах
Ці жахливі звірі,
Скільки їх не приручали,
В ліс тікають сірі.
Наче пси вони на вигляд,
Смерть – для них пожива,
В них вожак – для зграї приклад,
Шерстка в нього сива.
Хто потрапить в їхню зграю,
Вовком мусить вити,
Бо інакших не приймають,
Можуть навіть з’їсти.
29.11.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381150
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2012
автор: С.Плекан