(За давнім повір'ям лелеки приносять
в дім маленьких дітей).
В селі, що в травах потопає,
Що більш на хутір подобає,
Де більше старших та вдовиці,
А молодих, то - одиниці,
В ранковий час зліва каплиці
Зібрався люд біля криниці,
Води щоб свіжої напитись
Та про новини поділитись:
У кого хату побілили,
Кого піймали і простили,
У кого дров до свят немає
Й котра ще інколи "гуляє",
Як Катерина настраждалась,
Чому Петра не дочекалась,
Хто до села приїхав й звідки
І хто подавсь на заробітки...
Людська цікавість меж немає,
Жіноцтво свою справу знає:
Не дай поїсти та напитись,
А дай думками поділитись.
Новини звідусіль летіли
Мов у мішені гострі стріли,
Та враз мовчазна молодиця
Сказала скромно, як годиться,
Що третій тиждень помічає:
Лелека над селом кружляє.
Якийсь настирливий лелека
З'явивсь негаданно здалека,
Він заглядає в кожну хату,
Де б залишити вузлик-свято,
Він не літає - ходить пішки
В селі, де чоловіків трішки.
Нове життя - й стає світліше,
На одне щастя в світі більше.
------------------------------
Як добре, що таке буває,
Що десь лелека над селом кружляє.
17-18.05.2008р. Монтадо(Португалія).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380566
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.11.2012
автор: Сетубальський