Закоханий у неї досі та не знаю,
Чи є іще надія у її душі.
Такі нелегкі часи пам'ятаю -
Допомагав писати їй вірші.
Так боляче було дивитися їй в очі, -
Як рукавами витирала зі щоки
Свої безсонні незчисленні ночі,
Тремтіла так, торкаючись руки.
За півгодини світ навколо неї
Зникає, наче й не було його.
Я й досі не забув весни тієї,
І почуття я досі не згубив того.
Не знаю навіть, як тепер сказати,
Що я сумую і так хочу знов до неї.
Чи варто відповіді на дзвінки чекати?
Чи щось змінилося із зустрічі тієї?
Чи зможу підійти до неї завтра?
Чи стане сил, сміливості мені?
Та чи тепер уваги її вартий?
Мені так страшно. Соромно мені...
24 мая 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2012
автор: Оля Тигра