Відтоді як людина на землі,
Користується різними мостами.
Два береги ріки,-- над прірвою краї –
Лише надійний міст з’єднає.
На світі так багато недоступних місць,
Віддалені далекі континенти.
Та більше він поділений ворожістю ідей –
На рівнім місці на шматки роздертий.
Чим живиться невидимий бар’єр,
Чому ворожість в нас така завзята….
І телеміст «Америка – СР»
Долає всі байки про підлість супостата!
Тільки знання спростують темноту,
Неупередженість на істину оперта.
Згадаймо про невидимі мости,
Що дали людству віру у безсмертя.
З безмежних відстаней Космічного буття
Своїм всесильним і могутнім Словом
Творець приготував планету для життя
І помістив людину, давши розум.
Ми унікальні серед всіх створінь,
Бо тільки нам дарована свідомість.
Ми здатні відчувати справедливість і любов,
І вчинками завжди у нас керує совість.
До нині ми шукаємо знання.
Та розум людський не дозрів до того,
Щоби признати твердо, без вагань,
Що все живе – від сили, духа Бога.
Цей міст надійний і тривкий,
Потрібен всім на кожнім кроці.
Плід духа видно по ділах….
Нещасний, хто його не хоче!
Любов, довготерпіння, радість, мир,
Великодушність, віра з добротою,
Самовладання, лагідність до всіх.
«Проти цього нема закону»!
Учинки плоті полонили світ,
Ховаються за маски доброчинства….
Не встоять царства на брехні,
Бог заповів, що балаган скінчиться.
Дух Божий діяв на апостола Павла
І той галатам дав пересторогу,
Що пиятики, блуд і спіритизм
Ведуть до згубної дороги.
Вирівнюймо свої шляхи,
Мости будуймо до Святого.
Бог прагне всім допомогти,
Тож наближаймося до Нього!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379470
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2012
автор: А.Б.В.Гість