НадихАтись.
НадИхатись Тобою.
НапивАтись місячним сяйвом,
наче Водою.
(Щастя синє-синє!)
Вночі
Ми неймовірно Дикі,
Багатопрявні,
Столикі.
Ти - Чоловік.
Я - Жінка.
Тумани малюють по мЕні
Зорі
Сині й зелені.
Твої рамена
торкаю,
коли Ти
виходиш з Вогню.
Я так люблЮ
зливатись у Диві
тілами,
танцювати Світами
у невагомості душ.
Не поруш...
Не порушимо Тиші
Мовчанням
кричатимемо про Кохання
Кольорами
Метаморфозами
Метастазами щастя
Від Зірки до Зірки.
Відстань, як до твоєї руки.
І на плесі ріки
Коні пасуться,
злизуючи сіль
з Чумацького Шляху...
ДУбові крони, як дАхи,
зАхисти і затИшки.
У серцях наших
Книжка,
що Призначена НАМ
двом нОвим Богам,
що дивляться в вічі
поглядом віщим і вічним.
Задмухни-но свічку...
Полум"ям лишиш
Знак на спинІ.
Засвітися в мені
Вода у Вогні
Повітря в Землі
Корінням у Небо
І я - в Тебе
Усім цим - одночасно
Вчасно
Спокій.
Щастя.
Молитва на санскриті
Двері. Всесвіт. Душі. Тіла.
ВІДКРИТІ.
Дихай!!!
***
від Вогнедара
погляд у гору
зіниці відкриті
відчуття себе
мова на санскриті
ми не скриті
голі
мовчазні
поВолі
ти моя
я твій
доля
сотворити поле
річку і хатину
злитися в єдине
поРодить дитину
дати душам Волю
взятися за руки
наше Сонце буде
Роду спільні Луки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379347
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2012
автор: LaLoba