Пробач мені мій дивний погляд,
Холодні сльози по щоках,
Чому раніше не був поряд?
Чия душа в твоїх руках?
Ти бачиш посмішку? Крізь сльози
Вона зривається, біжить
Кудись далеко по дорозі…
І серце наче й не болить.
Коли ти поруч, завмирає
Життя, та якось дивно все.
Напевно, ти вже трохи знаєш
Про те, що думаю про це.
Єдиний погляд твій яскравий
Мене чарує день за днем.
А знаєш, любий, Бог був правий, -
Не можна бавитись з вогнем.
6 августа 2009
Copyright © Оля Тигра 2011 Все права защищены
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2012
автор: Оля Тигра