ми мали б утекти із цього міста.
бо, видно, хтось на нього нас прирік.
у цьому світі нам з тобою тісно.
сьогодні, вчора, завтра і навік.
ми – тіні снів. маленька таємниця,
ми – всі слова, не сказані в листі.
а, може, сон цей навіть і не сниться.
а, може, ми давно уже не ті.
час плів печаль, неначе павутиння.
змінились протилежні полюси.
а де ж пора, пора твого цвітіння?
життєва смуга знову навскоси.
твоя любов – як пальці піаніста,
що грають нам мелодію сумну.
ми мали б утекти із цього міста.
в далеку, невідому чужину…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378325
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2012
автор: Клара Т.