Холодний вечір за вікном. Сірі тіні осені.
Самотня за своїм столом. Холоне зовсім
Тепло на дні чашки, з духмяною кавою,
Яку молоком, кожен раз надто, забарвлюю.
Відтінок не той, на рожевому тлі кераміки.
Цілувала вуста твої, які мене краяли.
Швидкоплинна осінь. Два тижні на підвіконні.
Тепло на кухні...а затишно - на дворі.
Сірі стіни бетону, п'ятиповерхівки району,
Заварюю каву, і чекаю... Чекаю я знову.
Гіркий дим, до нудоти вже остогидлий,
Мій осінній ентузіазм - вже не помітний.
Чують нутрощі прихід зими-ворожнечі.
Я затуляю світ, готуюсь до особливої втечі.
Останній ковток, міцної чорної кави.
Останні тижні меланхолічного стану.
( з подякою до непричетних)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377985
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2012
автор: Yulia Bits