Чому ти тішишся у мертвім листі,
Що відгоріло у гаю,
Усмішки розкидаєш променисті,
Бо він тобі сказав: “Люблю!”.
Недавно ще на клені зеленіли
Листочки, наче у раю,
І опадати, звісно, не хотіли,
Чекали слів: “Прости... Молю...”
Та сонце з вітром їх не шкодувало,
І дощ грозився: “Я заллю!”.
Життя їх знищило, пошматувало...
Хотілось їм сказать: “Люблю!”.
Сьогодні ніжишся в опалім листі
Без співчуття і без жалю,
Не відаєш, що почуття врочисті
Й тобі спаплюжать:”Не люблю.”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2012
автор: Lana P.