Твоя постать

І  кожен  раз,
коли  в  вікні  жевріє  його  постать
я  думаю  про  те,як  сильно  я  кохаю,
як  доля  наша  розцвітає,коли  ми  разом  знов,і  знов.
Але...
Все  це  лише  надія,
мрія,яку  не  можу  погубити  я.
Бо  жити  без  думки  про  нього  не  можу  я
ні  хвилини,ні  сикунди,ані  дня.
Моя  душа  жива,
допоки  в  серці  ллється  кров  моя,
допоки  знаю,що  у  серці  ти...
Живи,живи  допоки  я  жива.
Допоки  знаєш,що  кохаю  я.
Живи  і  знай,що  навік  я  лиш  твоя!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377351
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2012
автор: Iren Lapheta