Я НЕ БАЧУ СВОЄЇ ПРОВИНИ

Я  не  знаю  завдання  людини
І  навіщо  я  тут,  на  землі?
Чи  нащадки  моєї  родини
Будуть  жити  великі  й  малі?

Будуть  зорі  обдряпувать  очі
Всім  закоханим  мрійникам  ночі.
І  примруживши  очі,  дитя,
Пізнавать  буде  вперше  життя.

Я  не  бачу  своєї  провини,
Але  хто  ж  нас  привів  до  руїн?
Це  найважчий  етап  України
Серед  цілого  світу  країн.                    
                       
                                           16.07.2003р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377303
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.11.2012
автор: Дід Петро