Ми відвикаємо писати листи,
все частіше електронна пошта…
Слова ховаємо в вай фай і дроти,
так і почерк забути свій можна…
Ми вже не так відчуваємо слова,
вони мов всі однакові, рівні,
і ніби то мова наша і жива,
... вже якось не так звучить постійно…
В поштовій скриньці лише комунальні,
купа пилу, й дешеві реклами…
Хоч кажіть мені, що я ненормальний
чекаю на листа, як ночами
чекають на сон, ніжний і теплий,
як на потяг в якому кохана…
Напиши листа від серця, відверто,
як вперше сказане слово «Мама»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376981
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2012
автор: Юра...