Вигойдується потайки годинник:
Управо-вліво маятник стриба,
Якийсь у підсвідомість вкрався чинник
Й назовні у очах стоїть журба
Усе в житті (чи ж все?) закономірно:
За білою – стемніла полоса…
Хоча то надто просто – вся двомірність,
В багатомірні вірить чудеса
Вкладеться вечір знов магічним тестом,
В колиску ночі , плавний стиль руки,
Й дрімає пам'ять тихим палімпсестом,
Котрий насподі містить вітряки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376399
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2012
автор: Стяг