Холодна кава в мене на столі;
Схолола, чорна, як моє кохання…
Холодна кава в мене на столі;
А вже пора, чи – пізня, а чи – рання…
Загублена у часі, мов в пітьмі,
Блукаю лабіринтами утіхи;
Не мов би уві сні, чи в забутті,
Тягну життя свого я за спиною мІхи…
Холодна кава в мене на столі;
Ні пару, й аромату вже не має…
Холодна кава в мене на столі;
Чому ж так серце гучно калатає?..
Невже ж схолонути воно,
Як ота кава – так і не зуміло?
Надія – не вмирає…
А – життя… Як аромат від кави
ВІДЛЕТІЛО…
(04.11. 2012 року).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375747
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2012
автор: Людмила Богуславська