Я ВЧУ СВОЮ ДУШУ…

Я    вчу    свою    душу,
Я    вчу    своє    серце;
Не    можу    я    жити;
Не    можу    я    вмерти…

Шкода,    що    навчити  
Нікого    не    можу;
Лиш    душу    свою
Я    безпечно    тривожу.

Давно    відболіло;
Давно    вже    відмерло;
Але    я    все    мрію,
Все    мрію    я    вперто…

Чи    знищити    можна
Коріння    у    мрії,
Хоча    посивіле    
Вже    серце    німіє?

Я    вчу    свою    душу,
Я    вчу  своє  серце;
Не    можу    я    жити,
Не  можу  я  й    вмерти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2012
автор: Людмила Богуславська