Десь,
Десь у тому закрайсвітті,
Де саме й мешкають такі як я
Малює сонце на долонях квіти,
І сходинки до неба
Й метеликів юрбу.
Спрагу вгамує ковток еліксиру.
Липнуть солодкі вуста,
Напоєні мною-хмелем.
Винно-п’яно наповнена я
Тобою…
Там,
Десь там , у закрайсвітті,
Безпечніше тримати вікна настіж.
Віддатись пристрасті,
Віддатись млості.
Пізнати ж як було нестерпно
У мурі розуму без волі…
На кінчик пензлика стікає ніч,
Метелики злітаються в кубельце,
Безпечніше тебе любить,
Коли я мешкаю у закрайсвітті,
себе пізнать в тобі
і квітнуть,
квітнуть,
квітнуть,
У тому закрайсвітті!
04.11.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375533
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2012
автор: gala.vita