Самота

Тремтять  дахи
Від  сизого  туману,
В  трьох  соснах
Пізній  ранок  
Заблукав,
Зламались  в  небі
Моросисті  крани,
Розтанув  обрій,
Знітився,  пропав

Жебракувата  осінь
Мідяками
Торгує  під
Каштановим  столом,
Чи  ж  заглядає
Крізь  кімнатні  рами
На  фікус,  що  жене
Уверх  стебло

Торкнеться  ручки,
Чистого  паперу
В  надії  на  останнього
Листа,
Й  відчує  :  наче
В  човнику  химера,
Крізь  неї  пропливає
Самота…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375188
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2012
автор: Стяг