Закінчився день - і, нарешті, я вдома.
Чотири стіни, чашка чаю і втома...
А ще - телефонна коротка розмова:
"Привіт!" і ще на прощання два слова.
А далі - лиш очі зімкнути бажаю!
І все - я реальність земну покидаю.
Полину до неба, до зір доторкнуся,
У мріях й бажання своїх розчинюся.
У сні я зустрінусь з тобою, коханий
І вже розставатись ніколи не стану.
Мій сон - це мій світ, що до ранку існує.
Здалося б, ніщо вже його не зруйнує.
Будильник... О ні!.. У реальність назад.
Дзвінок обірвав сновидінь зорепад.
І я піднімаюсь, вдягаюсь.. Не хочу!!!
О, як набридаютья недоспані ночі.
А потім - робота, робота і люди -
Байдужі, нещасні, жорстокі... Повсюди!
Навколо усіх метушня і проблеми,
Важливі питання, безглузді дилеми.
А стрілки годинника ходять по колу
І час не зупинить ніхто і ніколи.
І знову закінчиться день - і я вдома...
Чотири стіни, чашка чаю і втома..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374788
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2012
автор: Твоя Наталка