Сяють сонцем ранішні покоси,
Залягли у синьому тумані,
Тільки ніжні і холодні роси,
Нам стають, немов любов – жаданні.
Від туману хмарки підіймуться,
Заспіває пісню жайвір зрання
І у небі зорі усміхнуться,
Заспівають вранішнім коханням.
Сонечко засяє, наче доля
І кохання ляже у покоси,
Хвилі ніжно побіжать по полю,
Заспівають вранці теплі роси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374771
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2012
автор: Віталій Назарук