В твоїх очах емоцій гра - лише торкнешся ти до клавіш .
Не знає лірика слова, якими музику ти вабиш .
Плекає серце кожен звук, що тишу залу обіймає
І легкий подих твоїх рук з роялю ніжно виринає.
Ідуть літа, а погляд твій палає з часом яскравіше.
В бездушші й холоді завій зігрів ти багатьох зустрічних.
Твій подарунок, мить тепла, всі довго будуть пам’ятати,
Бо кожну іскру із життя ти вчиш любити й цінувати.
В твоїх очах емоцій жар, та лиш затихне голос клавіш,
Настигне оплесками зал крок тишини , якій ти зрадиш.
Впадуть із квітами до ніг відлуння : ” Браво! Біс! Маестро! ”
І ти, як справжній чарівник, зануриш світ у мить експресій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374032
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2012
автор: Ольга Крамаренко