хочу говорити мовою спокою знати можливості всі наосліп
вірити що все буде зроблено вчасно і попіл не лишиться на підошвах
майже без сумнівів скрипнули двері їх би змастити каплею віри
було би легше відкривати знадвору і може надалі би вже не скрипіли
стільки беззвучності в кожному слові стільки потуги в кожному дотику
останні листки без тепла відлетіли під лапи замурзані – полосатому котику.
нотки осінні відбились на подушці їй не хотілось бути жорстокою
я хочу наосліп намацати двері і говорити мовою спокою….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373991
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2012
автор: та що пише