Щаслива осінь, а недавно
була найгіршою порою.
І жовте листя, впале стайно,
чарує шурхотом, собою...
Невже у світі щось змінилось?
І фарби стали яскравіші.
Тільки не це, ні, не наснилось,
Насправді, миті ці палкіші...
Коли червоні та гарячі
Пізнання бавляться ─ відтінки.
Слова втрачають свою зрячість,
Душа розпушує пір’їнки...
І зі мною справді стало?
Коли не ждалось, не гадалось.
У всьому світі місця мало,
Для почуттів, що їх бажалось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373839
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2012
автор: Helen Birets