Ніхто не зупиниться.,
допоки ти не визнаєш,
Це поразка
Це виразка
на тлі твого кордону між душею
і тілом
Це зло,
що збувається наркодилером
тільки по п’ятницях
Страсним,
і твої обйобані нікотином
руки
зшивають її незайманий череп,
І з нього вилітає
чорне вороння
застояне
в брудній воді
фарбами
Грабіжники
завжди ховають обличчя
в
проковтнутих істинах,
щоки
вкриваються льодом
і я не знаю де
закінчується простір
застудженого
горла міста,
в якому будинки горять
заживо
разом з картинами
і ці квадратні метри
ущерть заповнені
сновидами
п’яними від брехні
та образ
знай ніхто не зможе
прийти,
навіть месія буде
не в змозі
проковтнути
склянку з вином,
аби тільки тебе
врятувати,
аби тільки ти був
поруч неї,
завжди
чи може у снах,
ніхто не любить
жартувати,
особливо
той хто давно вже помер
А ти просто
смійся
і жартуй,
смійся і жартуй,
Так якби тебе не ховали
І небо не давило на груди
сонцем
лютим.
а ти танцюй і радій,
радій і танцюй
що ти уже мертвий
і тобі не доведеться
снити
і бачити сни прокляті.
а ти просто мовчи,
бо за мертвих потрібно
мовчати,
то мовчи також і за себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373835
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.10.2012
автор: ImmortalPsycho