Рожеве шкло, фіолетові ікла,
На тріщинах - мілко бліді пелюстки.
Худенькі дівчатка складають молитви
Під звуки пост-модерної нудьги.
Тоскнить скелет, запахлося кадилом,
Яскрава хустка криє череп твій.
Худі хлоп'ята вішають картини
Сфотографованого у петлі.
Двигтить денс-пол, усюди окідокі,
Камон, чувак, і б'ють бокал об стіл.
Тут кожен Сартр, Гете і Набоков.
Тут прогайнула тінь Екзюпері...
Один ніхто в простенькій сорочині.
Один ніхто без пафосних личин.
Він на одній простій картині
Сказав мільйони їх картин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373764
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.10.2012
автор: Хельга Ластівка