Всі ми смертні й на том світу
вічно жить не будем,
якщо з заповідей Божих
хоч одне забудем.
Десять правил-не багато.
Що ж ми за створіння?!
Протиречимо Христу,
що дав нам спасіння.
Чом руки не подаєм втопаючім в морі,
чому сліз ми не утрем,в кого тяжке горе?
Мо коротка в нас рука,киньмо соломинку.
Якщо сліз нема чим втерти,позичмо хустинку.
Якщо ви одні,самотні і збились з дороги,
хрест кладіть собі на груди і моліться Богу.
І тоді ми допоможем втопаючім в морі,
й сльози висонуть у тих,в кого тяжке горе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373138
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2012
автор: Палагія Русич