Звони, звони - ти думаєш щось буде?
Що знов до тебе прибіжу?
Така спокійна і покірна
твої долоні обійму?
І буду думати, що все є добре.
Що ти є поряд - знову мій.
І світу цілого не треба
Аби ти поруч тут сидів.
Усе змінилось, щось не те
Не гріє вже мене оте:
Побудь, не йди, чи обійми
Та ну тебе під три чорти.
Але звони, мені не важко
Сказати слово і піти
У світ без тебе, де є добре,
Де вже нема отой брехні.
Тобі бажаю тільки щастя,
І все ж кохання віднайти
Бо знаєш? Якось важко!
Бути самому так як зараз ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372959
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2012
автор: Luda