Те , що маємо

Знову  бачу  скули,
Значить  образу  не  забули.
Це  осінь  нас  дощами  вмиває
Листям  жовтим  засипає.
Щоб  там  не  було  між  двома,
Не  хочу,  щоб  приходила  зима.
Варіювання  наших  слів
Допомагає  розуміти  -  не  перегорів.
Приємно  дні  вологі  вбирати
Словами,як  бальзамом  душу  вкривати.
Я  краще  зломалю  голову  
Слухаючи  твою  розмову,
Ніж  чекатиму  простоти
Чиєїсь  душевної  німоти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372664
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Нана Заєць