Не сповнена щастям, розвіяна морем,
думками покрита, нескорена світом,
під місячним небом, без точки опори
доля...народжена в хвилини без світла.
Живе без надій і повітряних замків,
лише спогад про вічність тримає в руці,
там, де немає вщент розбитих світанків
тільки чиста сльоза на холодній щоці.
Без погляду вгору свідомість на грані,
слова потонулі не зможуть повстати,
боляче дивитись на роз'ятрені рани...
жаль що є крила, але не можна літати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372615
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: kore