Дзерколо у спальні поміняй сестричко
Воно каже неправду про твою красу,
Відображає не те безвинне, миле личко
І русяву, довгу, розпущену косу.
Це дивишся у дзеркало не ти, лебідка
Це загляда до тебе старість через скло,
Куди поділась постать струнка й хитка?
Молоденьке тіло за роками вдалечінь пішло.
Чиї це очі недоспані, спустошені ночами
Немиготять свічками, як в юності колись?
Ноги спутані утомою, немов нитками
І руки стомлені трудами часу піддались.
Обличчя заснувала зморшок павутина,
Коси твої вкриває густий, білий туман
І забрала вроду спливаюча хвилина
Відображення у дзеркалі правдивий обман.
Та ще, сестричко, я таке зазначу:
Час поклав на тіло десятки дрібних вад
На тебе дивлюся, а себе там бачу
Та життя не перекрутиш, як кінофільм назад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372386
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2012
автор: temapk