філософський спочин.

Вельможний  тяг  спустивсь  на  душу
Не  замовкають  ще  вітри
Вже  в  небі  сутінковим  сяйвом  
Горить  душа  в  осінноьому  вогні.

Короткочасний  подих,  
Пульсація  крові  кипить,  
Вже  полум'я  стає  дедалі  блищим,  
А  ти  стоїш  ,  незрушив  з  місця  ні  на  мить.

Вже  глибина  глибокою  здається  ,  
Холодний  змах  вітрів  не  радує  мене,  
І  хочеться  в  потоці  снів  пливти  -  в  тому  жорстокому  вогні  поранених  надій!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371877
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2012
автор: Karina Palkivska