Лети, душа.

Чи  ж  зрозуміти
Тонкокрилих  мев,
Коли  кружляє  осінь
Над  морями
Й  гойдають  дні
Прижовклу  суть  дерев
Ще  тільки  п’ятибальними
Штормами?

У  бусола  б  сьогодні
Перейти
Крізь  восьмеричну
Ланку  перероджень,
І  родичів  у  небі
Віднайти
Без  надзвичайно  титульних
Походжень.

Узяти  на  крило
Останній  цвіт
(Багряне  з  жовтим  очі  випиває)
Лети,душа,крізь  рим
Строкатий  світ,
В  якому  листя  пізнє
Догорає…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371056
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2012
автор: Стяг