Осіннє стигле сонце у вбранні
Промінчики розкидало ліниво,
На озері запалює вогні,
Де вітерець гойдається грайливо
На гілочці тонкої осоки,
Що трепетом озвалася до лісу
Принишклого, у ложі залюбки,
У пахощах і звабах падолисту,
Що дзвоном під ногами виграє,
Торкається смичка струною вправно,
А літо бабине нитки снує —
Чудні мережить килимки забавно,
Що відлетять у зиму навмання,
Загублять райдужні тонкі плетіння,
А білі комарі заполоня́ть
Зимові перемети в заметілях. 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371042
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.10.2012
автор: Lana P.