Не хочу бачити ці сірі обличчя.
Я знаю, мене завжди пригоди кличуть.
Десь там, через мільярди кілометрів
Хтось чує унікальні компліменти…
У когось від них мурашки по шкірі,
А я ще досі лиш в себе вірю…
Я знаю, у мене все буде добре,
Життя – це справа хоробрих…
Ніколи, чуєте, не здавайтесь, ніколи!
Не скидайте все на провину долі,
Адже ми вчинків своїх режисери,
Для нас всюди відкриті двері!
Не зважайте на песимізм всіх людей,
Шаленійте від своїх скажених ідей.
Прислухайтесь лиш до слів серця,
Вони завжди ведуть до щастя озерця.
Пам’ятайте – все буде добре,
Життя – це справа хоробрих…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370740
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Рижа*