Найсолодший гріх…

Прийшло  враз  кохання  й  нестримне  бажання
Вогнем  спалахнуло  у  наших  серцях.

І  вже  не  забути,  проте  й  не  вернути,
Лиш  пам’ять  залишить  цей  спомин  в  роках.

Багато  між  нами,  вже  й  осінь  з  дощами,
А  ще  сотні  миль  і  доріг…

Весна  нас  з’єднала,  якби  ж  вона  знала…,
Що  Ви  найсолодший  мій  гріх.

Хоча  ще  кохаю,  проте  добре  знаю…
Не  вічні  такі  почуття.

Їх  відстань  вбиває,  а  серце  страждає…
Такі  вже  закони  життя…

Міста  є  між  нами,  та  марю  я  Вами,
Вас  важко  уже  відпустити…

Тепло  Ваше  гріє,  що  серце  аж  мліє,
І  хочеться  жити  й  любити…

І  так  це  приємно,  що  навіть  таємно,
До  мене  приходите  знову  і  знов.

Ця  пристрасть  шалена,  у  Вас  і  у  мене
В  серцях  розпалила  жагучу  любов…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369862
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: Настя Ковал