Сріблясте листя колисалося вітром,
палало та невпинно вмирало,
творилося щось незнане зі світом —
його життя потихеньку згасало.
Вкривалися повністю вічі сльозами,
що любили життя й не хотіли вмирать.
Все падали-падали додолу вустами,
так хотіли у сріблястім раю побувать.
Розбивалося листя об вогненні дзеркала,
звуки їх душ кочувалися жахом.
Світилося тускле, але знов задихалось,
і кожна хвилина горіла їм страхом…
У мріях «крилаті» вже були у раю,
але цьо́го ніколи не знали.
Земля вся горіла у чудовім краю —
... а вони у снігах потопали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369079
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 06.10.2012
автор: Silver Snow