Твоя усміхненість як крила ангела.
Вона свята і щира, так мені здається.
Коли я вже надію бала втратила,
Твоя усміхненість мені почала снитися.
Ми йшли дорогою угору
І краплі дощові вкривали нас.
Нам не хотілося давати їм відпору -
На це потрібен був такий дорогоцінний час.
Коли моя туш потекла струмками,
Проорюючи під очима борозни й рівці.
Твоя усміхненість в мені створила гами,
А дощ і туш – картини на лиці.
Наш сміх лунав гучніше грому,
А блискавки тьмяніли перед іскрами в очах,
Ми йшли в нікуди як додому,
І та гроза не викликала страх.
І я ловила усмішки щасливі ,
Тримала їх у серці як коштовні камінці.
Ми йшли у сні , ховаючись у зливі,
Твоя усміхненість святою здалася мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369041
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2012
автор: Катя Фея