В моєму плацкарті не гасне світло…

В  моєму  плацкарті  не  гасне  світло,
Дешевий  купив  я  білет,
Похмурі  пасажири  й  сльози  діток,
Яких  лякає  за  вікном  нічний  портрет…

В  моєму  плацкарті  прокурений  тамбур,
Зачовгані  фрази  й  слова,
Знайомі  дебати  підлітків  про  «Marvell»,
А  від  дорослих  –  болить  голова…

В  моєму  плацкарті  не  так  вже  й  затишно,
В  четвертій  із  Львова  заходять  знайомі
На  дві-три  години  поспати  так  нишком,
А  потім,  щоб  я  прокидався  у  втомі…

В  моєму  плацкарті  вертаюсь  додому,
Крізь  довгі  тунелі  й  короткі  перони,
Крізь  вицвілі  штори,  дзвінки  телефону,
Крізь  хміль  і  крізь  роздум  знайомої  мови

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368673
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин