Пам’ятаєш, як ми з тобою
Тоді так банально мислили?
Ти – така юна. І я з головою.
Не хворою. Та з думками кислими.
Які ж захмарними нам здавалися
Ті часи, подвиги в майбутньому.
А зараз інакше. Таки дочекалися,
Що хвилини наші такі незабутні.
Я виріс. І ти стала постійною,
Бо зловити тебе було неможливо.
Тепер не дівчинка. Леді. Надійна.
Дні з тобою все більше важливі.
Щодо контракту – не переживай.
Укладемо.
Без будь-яких прикростей.
Без дилеми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368494
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.10.2012
автор: Вальдемар Феруменко