Букет в душі зів’ялий

Не  болить!  Моє  серце,  дивно,  не  болить,
Хоч  на  нього  тони  болю  припадає.
Закриваю  очі  -  а  світ    не  так  горить,
Хоч  у  ньому  тисячу  зірок  палає.

Не  дивись  тим  поглядом  на  мене  ніжно,
Все  одно  тримають  тебе  думи  грішні,
Ну  для  чого  я  кохав  тоді  так  вірно?
Все  одно  не  любиш  ти  солодкі  вишні.

Хоч  і  я  тепер  букет  в  душі  зів’ялий,
Осінь  в  серці,  а  в  думках  -  лиш  ти  одна,
Я  тепер  кидаю  свої  мрійні  справи,
Бо  кохання  в  неї  досі  ще  нема.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2012
автор: Салтан Николай