Дурман (60)

Надихає:  Cee  Lo  Green-"Bodies"

Вечірні  сутінки  й  біле  вино:
Ти  так  хотіла  цього  давно,
Поборола  усі  страхи...
А  чи  відпустять  тобі  гріхи?

Без  звинувачень  і  лихих  ідей,
Так  не  часто  вже  у  людей.
То,  поза  сумнівом,  твоя  вина,
Ти  сп'яніла,  та  не  від  вина...

Кажуть,  що  лицарів  нема...
Ти  в  його  ліжку,  спиш  сама...
Тюхтій,  всі  скажуть,  а  дарма...
Бо  не  проходить  той  дурман...

Він  безтурботний,  як  і  завжди,
А  ти  шепочеш  квола  лиш:"Зажди!"
Не  дочекаєшся  ти  каяття,
Таке  життя,  нема  вже  вороття.

Він  так  цілує,  що  аж  болить,
І  зупиняється  життя  на  мить.
Своєю  ніжністю  тебе  він  вб'є,
Ковтками  спраглими  життя  він  п'є.

Кажуть,  що  лицарів  нема...
Ти  в  його  ліжку,  спиш  сама...
Тюхтій,  всі  скажуть,  а  дарма...
Бо  не  проходить  той  дурман...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368257
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2012
автор: Jim Drake