ось так воно

сьогодні  ніяких  небеснотілих  лицарів,
жодних  монументів  поблизу  мого  нежитла.
я  берегла  перебиті  чарки  для  особливого  випадку,
щораз  випадково  ранячись  в  гострі  вершини  дна.
ця  війна  почалась  з  передбаченомертвих  викликів,
через  брак  витримки  бачу  непослух  своїх  дітей.
шлейф  чужинства  в  цей  вечір-  рука  перев"язана  ниткою,
хочеш  витягни  звідси,  
а  хочеш  -  спущусь  сама.
бо  пітьма  мені  зовсім  не  те,  що  тобі  ввижається
і  ніяких  шуканств  чи  ошуканих  в  списку  старих  адрес.
бачиш,  хрест  вріс  у  груди  
і  це  неодмінно  залякує..
тих  хто  завше  в  очах  моїх  бачить  сенс.
а  його  ж  там  нема  
і  не  треба  вдавати  терплячого,
не  зумію  прихильність  ковтати  сама.
ми  таких  безперервно  на  вулицях  досвіду  бачимо,
тільки,  знаєш,  у  мене  ж  і  досвіду  вже  нема

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368011
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2012
автор: Biryuza