ЖУРБА І ЗАЖУРА

шукала  у  лісі  гриби,
а  знайшла  –  зайця…
і  так  він  чкурнув  із-під  ніг!
так  
із  місця  рвонув
«у  кар`єр»  
і  нога́сто  побіг…

такий  безоглядний
гнав  його,  поміж  соснами,  страх,
так  злякався  –
ніби  у  мене  в  руках
не  блокнот  і  ручка
гелева,  
а  рушниця…

не  знаю,  
чи  зможе  той  заєць
хоч  би  й  коли  
зупини́ться…

тепер  
у  своїх  потаємних  кущах
довго  десь  буде,
сховавшись,  труси́ться

…часто  не  те,  що  шукаєш,
саме  приб`ється  до  рук,
на  берег  тріскою  
непотрібною  викине
із  житейської  те-чії

журба  і  зажура  –

де  ви?..
де  ви!  –
рідні  мої,
де  ви  –  свої…

30.09.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367726
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2012
автор: Валя Савелюк