Ти пив без цукру чай, а я – солодку каву,
І говорив про терпкість почуттів...
Я намагалася розбурхати уяву
Після нудних зимових вечорів.
Твій погляд сповз до дна мого життя…
Згадалось все, і аж мороз по тілу…
Що не збулось - немає вороття,
А я б і повернутись не хотіла.
«Чому байдужа? ..» Запитаєш ти,
Я відповім, що то душевний досвід ...
Сьогодні ти в обіймах теплоти,
А завтра – відмиваєш з серця послід!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367454
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2012
автор: Аліна Звіздецька