До тебе тільки думка лине,
Знедолений мій рідний краю.
Я знаю милий, все я знаю,
Що слава гине, воля гине.
Твоя.
Та що ж зробити, краю, можу я!?
Я й сам знедолений, розбитий.
Я й сам життя усе страждаю.
І сили зовсім вже не маю.
Йду по життю з бідою злитий.
Пробач.
Хоча б у віршах виллю біль і плач.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367217
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.09.2012
автор: Владислав Похилый